Завдяки спілкуванню з Вищим,
Ти – ТВОРЕЦЬ свого щастя
Твоя мета – досяжна. Прямуй до неї, розвивай себе!
Діючи разом, ми робимо наше життя кращим!

 Українською  По русски

...Жити над особистими інтересами, жити інтересами Загального Блага, свого народу, Батьківщини, усього людства і всієї планети – означає зруйнувати стіни особистої в'язниці, означає розбити шкаралупу своєї аури і вийти спершу на Планетний, а потім вже і на Космічний простір.

(Грані Агні Йоги, том.7, параграф 64, Гуру)

          

Опитування Опитування про бажання навчатись новому

Стаття розділу Особистості

Книга "Путь жизни" Льва Толстого

Лев Толстой пише нотатки про самовдосконалення

    

Я завжди шукав у книзі цікаву точку зору. У цьому сенсі книга "Путь жизни" Льва Толстого виявилася справжньою знахідкою! Адже автор тут зібрав ті думки, які хотів висловити усім людям, щоб зробити їх життя більш щасливим.
На цьому сайті наводяться ті цитати з книги "Путь жизни", які (на мій погляд) є актуальними на сегодні. Крім того, в окремих випадках я дозволив собі замінити застарілі слова сучаснішими.
Нижче навожу опис цієї книги (передруковано з с. 85 книги "Путь жизни" на Классика.ру)

"Путь жизни" — значний етико-філософський і релігійний твір Л. М. Толстого, за своїм жанром аналогічний таким його книгам, як "Мысли мудрых людей на каждый день", "Круг чтения", "На каждый день".

Він не лише продовжує, але й завершує цей ряд збірок етичних максим, оскільки був створений письменником в останній рік життя: перший запис в щоденнику про початок роботи над книгою (складена її перша "книжечка" "О вере") був зроблений Толстим 31 січня 1910 року, остання (про читання коректури) — 15 жовтня 1910 року. Книга є своєрідним підсумком багатолітніх роздумів Толстого над проблемами "сенсу і блага" людського існування: що означає жити "по совісті і розуму", якими є шляхи духовного єднання людей один з одним і з Богом, як позбавитися гріхів, спокус і забобонів. І звичайно, в творі такого плану не могли не відбитися важкі, болісні хвилювання письменника у останні місяці його життя, та життєва драма, яка закінчилась його "уходом".

Кажучи про особливості книги, Толстой відзначав, що в ній, на його думку, відібрані "найважливіші думки із усіх", причому розташовані вони "у певному, такому, що має внутрішнє значення порядку" (ПСС. Т. 82. С. 144). У листі до свого колишнього секретаря Н. Н. Гусєва від 14 лютого 1910 року він писав, що зайнятий складанням "книжечок" з "На каждый день", в яких "буде менше висловів, але — самий клек (тобто краще, добірне. — Ред.) і спрощені за формою" (ПСС. Т. 81. С. 99).

Порівнюючи книгу з творами, близькими їй за жанром, не можна не помітити, що в ній зібрано значно більше висловів самого Толстого, ніж висловів інших авторів, причому останні піддаються нерідко вельми ґрунтовній переробці, набуваючи тим самим ніби знеособленого характеру. Правда, Толстой з властивою йому скромністю відзначав, що "кращі з цих непідписаних думок належать не мені, а найбільшим мудрецям світу" (ПСС. Т. 45. С. 17). Сам жанр книги вимагав не лише вдумливого відбору висловів, але і ретельної обробки літературної форми необхідна була чіткість, лапідарність, а також "всеосяжність", тобто орієнтація на читачів різного віку, інтересів і рівня підготовки.

На початок сторінки

Записи щоденника та листи Толстого цього часу, свідоцтва мемуаристів дають уявлення про те, як напружено і з яким захопленням працював він над складанням книги: деякі її розділи перероблялися по декілька разів. "Книжечки", що їх передавали у видавництво "Посредник" протягом роботи були прочитані ним як в гранках, так і у зверсаному вигляді, причому деякі знову ж таки неодноразово. Більш того, редактор-видавець "Посредника" І. І. Горбунов-Посадов у передмові до книги, що вже вийшла, згадував: "Він (Толстой) говорив мені, що неодмінно хоче, коли книжечки вийдуть у світ, знов працювати над ними, щоб ще більше спростити їх, зробити їх більш доступними всім і кожному".

Книга вийшла вже після смерті Толстого у 1911 році, спочатку у вигляді 30 окремих випусків, а потім як єдине видання. З цензурних міркувань воно не було повним. Так, лише у 1917 році змогла вийти окремим виданням глава "Забобон держави". Багато скорочень, вилучень, змін тексту було зроблено в інших главах. Без цензурних спотворень переклад книги під назвою "Сеlа Zivota" вийшов у 1924 році у Чехословаччині під редакцією К. Велемінського ("Бібліотека Л. М. Толстого").

Російською мовою повний текст книги "Путь жизни" опублікована у т. 45 ювілейного видання Повного зібрання творів Л. М. Толстого (М., 1956). Текст рукопису був підготовлений до видання Н. Н. Гусєвим і І. І. Горбуновим-Посадовим.

Дана публікація здійснена відповідно до вказаного тому.

У ній зберігаються і прийняті там умовні позначення. Так, випадково пропущені слова, необхідні для розуміння тексту, даються у прямих дужках. Після слів, у читанні яких є сумніви, ставиться знак питання у прямих дужках. Круглими дужками позначені авторські дужки. Примітки автора та переклади іноземних слів і виразів друкуються в тексті або виносках без дужок. Редакторські переклади іноземних слів і виразів даються у прямих дужках.

В основу передмови покладено передмову, написану для збірки "На каждый день" що неодноразово перероблялась. Взагалі, вказана передмова була створена за чотири роки. Збереглися 92 його рукописи, в яких воно перероблялося більше 100 разів. У неостаточній редакції і у неповному вигляді воно видавалось до випуску книги "Путь жизни" двічі, у самій, же книзі (видавництво "Посредник", 1911) — з цензурними вилученнями. У т. 45 Повного зібрання творів Л. М. Толстого передмова надрукована за рукописом № 90, з деякими виправленнями (у 3 і 4), зробленими Толстим у рукописі № 92.

Рекомендую ознайомитись із цитатами з книги "Путь жизни"!

На початок сторінки

За матеріалами Классика.ру
Опубліковано: 26.11.2008
Останнє оновлення: 2.07.2009