Опитування про бажання навчатись новому

З листів Олени Іванівни Реріх Б.М. і Н.І. Абрамовим

23 січня 1951 р.

Дорогі і рідні мої Борис і Ніночка, отримала Вашого листа від 25 грудня з укладенням портретів співробітниць і записочки від милої Ольги^*. Радісно було отримати їх, прочитати Ваші сердечні слова про кожну з нових співробітниць. ...на самому початку нашої діяльності в Америці нашим співпрацівникам було Вказано розпізнавати придатність людини по її відношенню до нашого Рідного М.К. Ім'я його було явлене як пробний камінь для всіх людей, що підходили, так воно і лишилося.

Борис повинен продовжувати записувати свої відчуття і все, що чує. Головне, потрібно дотримуватися систематичності і послідовності в цих записах. Без послідовного запису досвід втрачає багато у своєму значенні і важко стежити і вивчати розвиток психічної енергії; таким чином, вивчення значно утруднюється.

Промінь Великого Владики поєднує вибраних людей, і ярі вступають на шлях Йоги, і кожне нове життя таких людей просуває їх на цьому шляху та наближенні до Великого Владики.

21 травня 1951 р.

Тепер скажу Вам, рідний мій сине Борисе: ціную Ваші листи, в них виливається Ваша пристрасна любов до Вчителя, і так звані «Мої листи до Вас»,   які Ви отримуєте і самі пишете, є результатом все тієї ж любові до Великого Владики. Пристрасно усвідомте цю Містерію Любові і Єднання. «Мої листи»  є виразом тієї ж любові. Саме Великий Владика шле Вам відповідь у тій формі, яка для Вас зараз найбільш близька. Продумайте красу єднання і радуйтеся.

18 липня 1951 р.

Рідна моя Ніночка, і сказати не можу, як я люблю Ваш лист від 27 травня. Раділа за Вас, за чудове досягнення бачити і відчувати близькість Великого Владики. Ви маєте рацію, Рідна, що немає нічого вищого від духовних радощів! Але це усвідомлення отримується нелегко, і лише при довгій роботі над своєю внутрішньою істотою можемо ми доторкнутися до цієї істини.

Не бійтеся за своє самопочуття. Воно пов'язане з Вашим йогічним процесом. Всі Ваші нездужання мають основу в перебудові Вашого організму. Потрібно лише берегти довіру до всього і знати, що все відбувається під Його наглядом, все робиться з Його відома.

Хочу сказати Вам, Рідна, що це життя Ваше цілком особливе, виняткове, бо Ви перебуваєте в йогічному процесі в той час, коли Ви знаходитеся в союзі з Борисом. Ваш союз з ним на такому прекрасному ступені перебуває під Променем Великого Владики. Союз цей має бути закріплений міцно і продовжитися на еони. Отже, любіть Бориса і усвідомте, що явитися у житті земному в союзі зі своїм космічним чоловіком і бути любимою ним і самій любити його – величезне щастя і досягнення. Ваш йогічний процес полегшується завдяки цьому союзу. Адже велике призначення Буття полягає в досягненні правильного союзу з космічним чоловіком, космічного права в повній гармонії наших відчуттів. Радуйтеся, Рідні! Ви вступили на вірний шлях. Шлях великих можливостей. Любіть один одного, і Благословення Великого Владики завжди буде з Вами.

На початок сторінки

19 листопада 1951 р.

«Моя маленька йогиня пристрасно любить Мене сердечно» – було Сказано мені про Ніночку.

Рідний мій сине Борисе, чую Вашу любов до Матері Світу і до Матері Агні Йоги. Яро приймаю дар Вашого серця і охоронятиму та яро зберігатиму його до нашої зустрічі, що вже наближається. Звичайно, буду щасливою мати Вас найближчими співробітниками, справжніми сином і дочкою на останніх днях мого втіленого життя серед людей.

18 липня 1952 р.

Часто думаю про Вас, рідні, і, звичайно, мрію, що син мій Борис підійде настільки близько, що зможе допомогти мені в розбиранні моїх любимих, найулюбленіших і сокровенних для мене Записів. Також (допоможе) із збиранням матеріалів про нашого Світлого Гуру.

17 вересня 1952 р.

Якщо хтось хоче бачити і чути Голос Владики, він повинен пережити деякі незручності і нездужання. Нічого, що перевершило б сили Ваші, не буде явлено Вам. Великий Владика знає міру сил кожного з нас, тому в повній відданості, Любові і Довірі продовжуйте стоншувати свій організм.

Рідний мій Борисе, люблю Ваші листи про Матір і до Матері. І приймаю Вашу любов та вірю, що будете відданим сином, який допоможе мені в моїй найулюбленішій праці, і сподіваюся, що робота ця залишиться Вашим життєвим завданням і після мого відходу, який не за горами. Все ж таки встигну передати те, що потрібно.

6 листопада 1952 р.

Рідні і любимі мої Борис і Ніночка, маю Ваші, милі серцю моєму, листи від 12.IX і 7.Х. Так, я люблю їх, вони потрібні мені, бо приносять живлення серцю моєму і таке потрібне для мене утвердження й тим примножують силу мою. Вони приносять дари серця Вашого і запити духу, не вимагаючи затрат сил моїх.

Син мій буде мені дуже потрібним. Син, який присвятить весь свій час саме роботі Великого Владики по упорядковуванню і систематизації всіх моїх записів та по встановленню рекордів ніде не записаних, чудових подій, явищ і всього того незвичайного, що накопичилося за наше довге життя. Життя, повне самовідданого Служіння для принесення великого Знання і Краси, відображеної в прекрасних творіннях мого незабутнього Друга і Супутника, призначеного мені Великим Владикою...

Але для такої самовідданої праці потрібна велика внутрішня зосередженість і, я сказала б, проникливість та любов до світу внутрішнього з його глибокими переживаннями. Потрібні розуміння і підхід до Йоги, потрібне знання дійсної суті людини. Потрібна деяка відчуженість від життя. Думаю, що мій син Борис володіє цими якостями.

Син Мій питає – «Хто я?» Скажу – син Великого Духу і вірної земної супутниці Його. Чаша страждань і принижень тяжких була випита матір’ю і сином. Але космічна справедливість восторжествувала, і щастя повернулося.

Великою була наша самотність; покинуті Чоловіком і Батьком, через незбагненні долі, і вимушені ховатися від підісланих убивць, позбавлені даху над головою і шматка хліба, – ми всього зазнали, все винесли. Страждання зблизили нас ще сильніше, і любов взаємна пристрасно розгорілася в наших серцях. Син засвоїв тоді від матері, дочки великого Пандита (почесний титул в Індії ), кращі Заповіти і Знання, але досяг успіху і в багатьох інших заняттях, що личили його роду Кшатрія.

І коли наступив час відплати за страждання, син зумів своїм розумом, мистецтвом і спритністю у військових іграх повернути Чоловіка матері і свого Батька та втрачені набутки.

Сторінка цього життя відображена в стародавній індуській «МАХАБХАРАТІ», недавно перекладеній російською мовою і виданій у нашій країні. Зворушливою була Любов ця Матері і Сина. І знову Любов ця може виявитися для відображення самих сокровенних сторінок життя Матері. Зберігайте це для себе.

Не печальтеся думкою про мій відхід. Коли час цей наступить, Ви будете вже цілком озброєні і продовжите роботу, якій кінця немає. Великий Владика не залишить Вас, та і я після деякого відпочинку, в якому матиму велику потребу, зможу подавати знаки привіту.

Мій сине Борисе, я люблю тебе! Моя Ніночка також має всю ніжність мого серця.

На початок сторінки

21 грудня 1952 р.

Багато мужності треба, щоб пережити труднощі фізичні, але не менше, щоб знести наруги і знущання неуцтва. Пам'ятаєте Великі Слова: «Прости їм, бо не відають, що творять».   Серце повинне сприйняти цей Заповіт.

Сонячне сплетіння у Бориса відкриється трохи пізніше і багато легше, ніж у Ніночки, але зараз йому не можна пройти через такий важкий процес, бо він повинен діяти серед людей і важких умов. Але термін для його ступеня настане скоро, і він легко зійде на нього. А зараз дуже прошу улюбленого сина не сумніватися ні в чому і зберігати лише велику Любов та виявити краще служіння Великому Владиці – і це все. Всі неточності, якщо такі опиняться у Ваших записах, будуть виправлені Владикою. Тому не бентежтеся нічим, але просто любовно і в повній вірі пишіть, що чуєте або що пише Ваша рука. Ви, ймовірно, пишете іноді й автоматично. Багато способів є у розпорядженні Великого Вчителя при передачі Його Думок близьким учням і співробітникам. Ви ж названі Сином і були ним не один раз, і Сином люблячим і відданим, і тому стали таким близьким. Близькість ця тче нову сторінку, і сторінку прекрасну, бо свідомо і під безпосереднім Водійством Самого Великого Владики. Тому збагніть щастя, Вам послане, і радуйтеся більше. Женіть   злі сумніви – Ви під Щитом Світла, і тільки самі Ви, ніхто інший не може відхилити Його! Чого ж побоюватися?! «Все відбудеться в яро потрібний Мені строк». Великий Владика просить передати: «Його Любов і Благословення і допомога у всьому, але виявіть ще невелике терпіння і повну довіру».

Держу Вас біля серця і посилаю часто думки мужності і готовності прийняти Ношу «Непомірну», яка при устремлінні сердечному може виявитися легшою від пера. Більше Довіри і терпіння, і все здійсниться Волею Сил Світла. З усією ніжністю і любов'ю.

26 лютого 1953 р.

Так, Любі, Любов – це крила Духу і Ключ від усіх досягнень. І Безсмертя, про яке мріє і якого прагне дух, можливе тільки при досягненні Досконалої Любові. Можна сказати, що Любов і Безсмертя – Синоніми. Тому і те й інше однаково важке і так рідко досяжне на Землі. Але все-таки існують Духи, які досягли такого стану Безсмертя у всіх своїх оболонках. Та, звичайно, число Їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, та й ті, ймовірно, виявляться зайвими.

Світ земний насичує нас тонкими якостями або властивостями, яких ми не можемо мати на жодній з планет нашої Сонячної системи. В цьому відношенні наша Земля –   явище виняткової значимості, і тому так важливо відстояти її і не дати їй вибухнути раніше належного терміну.

Але все-таки «Світ перетвориться, коли тонке тіло почне світитися». Ось і засвітимо наші вогники і прискоримо перетворення світу, над яким так трудилися Найвеличніші Духи. Диво звершиться, світ воскресне, але ціна буде нелегкою.

На початок сторінки

11 березня 1953 р.

Головна перешкода до успіху на цьому шляху – страх. Найменший страх зупиняє найтонший процес.

Мислитель учив, що «поняття Служіння є рішенням задачі життя». Дуже люблю цей параграф. Мій син Борис знає це служіння, але не повинен вичерпувати своїх сил. Сумірність – необхідна міра у всьому. Мені подобається визначення Життя як Служіння. Все стає більш усвідомленим, все набуває особливої цінності.

6 травня 1953 р.

Не гасіть Вашого внутрішнього горіння ніякими сумнівами і побоюваннями. Не ослабляйте себе, пам'ятайте про випробування, через які ми всі проходимо, якщо хочемо стати справжніми учнями. Пам'ятаєте, що було Сказано Вам про шлях Архата. Він для Вас відкритий, якщо пройдете успішно цей земний шлях. Ви маєте знаки високої Довіри, невже засумніваєтеся в Доброзичливості і Допомозі, які Вам посилаються?

Передаю Вам Слово Великого Владики: «Хай Ніночка чує Мою турботу про неї і не тривожиться нічим, тоді яро все складеться чудово...»   Також Слово Борису: «Яро сподіваюся, що Син мій проявить терпіння і мужність на шляху, йому тут визначеному».

26 червня 1953 р.

...маю сказати Вам, рідні, що після повернення свого, М.К. рідко про кого говорив з такою теплотою, як про мою Ніночку і Бориса. Особливо Ніночка була йому милою, і він назвав її «Пташкою», а я ще запитала жартома – «Ластівка чи вільшанка?»   Але він посміхнувся і ніжно так сказав: «Вона – канарочка, і волосся у неї світле».  Сподобався йому Борис, і навіть дуже.

Ніколи не чула ні від М.К., ні від сина Юрія якої-небудь критики щодо Вас, рідні, тільки найкраще і зворушливе.

Отже, мої Рідні, відкиньте непотрібну підозріливість і спокійно спостерігайте, і не надавайте дуже великого значення всяким житейським застереженням, і залякуванням, і страхам. Скільки їх було в нашому житті!! І як всі вони розсіювалися під Променем Владики! Та й зараз цікаво спостерігати вигадки, що складаються людьми через різні спонуки. Ми живемо ще серед «двоногих»,  і цього не можна забувати.

Головне, не бійтеся! Навіть великі люди бувають схильні до страхів і тим порушують карму не тільки свою, але й загальну.

Тепер хочу розповісти і порадувати Вас, рідні. Сказано було: «Ніна – Моя краща співробітниця там, і скоро матиме нове досягнення. Але яра не повинна говорити нікому про сказане». «Борису необхідно проявити ще якийсь час терпіння і мужність. Співпраця зі Мною вимагає людей мужніх і  розуміючих значення терпіння. Але ярий скоро матиме кращу співпрацю з новою країною, і він може тут прийняти запропоновану йому роботу. Ярий не повинен турбуватися за майбутнє, він бо матиме краще положення».

На початок сторінки

21 серпня 1953 р.

Дуже прошу Вас, рідні, не турбуватися про здоров'я і пам'ятати, що Ви під неослабним Наглядом і тому можете спокійно застосовувати вказані міри, не лякаючись ніяких ускладнень... Запалення горлових зв'язок у Бориса, звичайно, від напруження нової діяльності горлового центру. Але саме завдяки такій чутливості цього центру Борис дістав можливість чути прекрасні Повідомлення.

Привожу слова Великого Владики: «Борис знаходиться в стадії подолання вади горлового центру дуже великої чутливості, але він скоро вилікується. Сильної небезпеки немає. Та сильна біль ще є, але також скоро пройде».  

Ніночка, як Сказано «явилась на новому привідкритті сонячного сплетіння, але вже не такому сильному, тому приймайте соду і нічого не бійтеся».

18 вересня 1953 р.

Не можна насилувати свідомість співрозмовника, це ні до чого хорошого не приводить і породжує тільки озлобленість. Свідомість людини – її карма, від якої не відійти. Причина і наслідок невіддільні, і, якщо людина сама не зрушить свою свідомість, ніхто інший не може цього зробити.

Але як можна так легковажно судити про досягнення моєї Ніночки і Бориса? Моя маленька «пташка» і Борис досягли багато чого, саме – рідкісного Спілкування з Самим Найвищим, і цей незамінний Скарб заробити не так просто, а багатьма життями, відданими на Служіння Загальному Благу.

Мій син Борис може яро укріпитися в своїй здатності уловлювати Думки Великого Владики. Для цього потрібна мужність і терпіння нездоланне. Спасибі, рідний, за передане мені «Повідомлення». Яро ношу його в серці. Звичайно, тільки дуже близький Дух міг це уловити. Свідчення Ваше буде дуже потрібне, але, звичайно, для далекого майбутнього, коли буде зрозумілим Космічне Право у всій його красі.

Не носіть в серці підозріливості. Важко жити, коли підозріливість оволодіває нами. Я постійно слідкую за собою, щоб не піддатися цьому відчуттю, яке обмежує і підрізає наші крила. Потрібно знати, але не підозрювати. Це не так легко, але сумістити це необхідно. Врешті-решт, підозріливість – це непоінформованість і мале знання.

З усією ніжністю і повною довірою до моїх улюблених.

На початок сторінки

10 жовтня 1953 р.

Рідні мої, дуже прошу трохи менше обговорювати співробітників. Спостерігайте, але не судіть їх з людьми, мало досвідченими щодо всіх обставин навколо них, – нічого, окрім шкоди, не вийде. Проявіть яру обережність в своїх судженнях. Щодня переконуюся в користі мовчання.

Так, я знаю людей і істинну суть їхньої природи відчуваю іноді навіть на відстані. Яро не можна судити по наносних рисах, являючи їх головним приводом для оцінки. Часто це риси незжитого атавізму предків, і не можуть вони служити головним мірилом для повної оцінки індивідуума. Добре око необхідне на шляху Учення. Краще помилитися, ніж звинуватити незаслужено. Краще бути зрадженим, ніж зрадити.

Тепер про Ваш подив щодо безперервного Армагедону, не дивлячись на поразку Люцифера. Річ у тому, що хоч головна причина усунена, все ж таки багатовікові наслідки посіву злоби і ворожнечі не можуть бути зжиті і вичерпані швидко і просто. Але важливе те, що Глава знищений зі своєю цитаделлю.

Армагедон, як Ви, ймовірно, знаєте, з боку темних сил очолювався Сатурном і Ураном з боку Сил Світла. Останній Бій закінчився поразкою Люцифера. Сатурн почав розкладатися і відходити з нашої Сонячної системи, але його смертоносний Промінь ще залишився і отруює атмосферу нашої планети. Та, звичайно, Промені високого Урану і Зірки Матері Світу очистять нашу атмосферу. Але для цього необхідний деякий час, який буде заповнений грізними подіями, та краща країна майже не постраждає, але багато країн, особливо на Заході, відчують дію променів Люцифера, які ще зосталися. Астрологія визначає долю багатьох народів на нашій планеті. Але наша країна залишиться незачепленою майбутнім катаклізмом.

Головний Фокус і цитадель Отрути і Зла були знищені вже в кінці 49-го року. Глава і головний важіль вогнища Зла знищені, і Монада Люцифера занесена до «Тиші Мовчання»   до майбутньої Сонячної Манвантари.

Майбутнє нашої планети під впливом Променів Урану і планети Матері Світу – чудове! Маленька планета Матері Світу, що швидко наближається, сповістить порятунок Світу і початок Нової Ери.

17 листопада 1953 р.

Проходьте вищим шляхом, не зупиняйтеся на обговоренні того, що Ви не можете зрозуміти повністю через нестаток обізнаності. Допоможіть, наскільки можете, але не втручайтеся в чужу карму. Головне, не обтяжуйте порадами, які не можуть бути прийняті зараз і навіть зрозумілі.

Женіть все мале і негідне й потворне, і досягнете успіху без особливих труднощів. Нічого, окрім утримання від всякої надмірності й неподобства, і не потрібно. Більше думайте про Красу в житті у всьому. Умійте знайти приховану Красу. Сказано: «Усвідомлення Краси врятує Світ».

«Наша Пташка – маленька Йогиня, тому яра більше страждає. Але і Пташка скоро явиться на ярому пробудженні кундаліні і яро почне бачити Мій Лик та чути Мій Голос. Звичайно, не щодня, але зрідка, коли токи сприятимуть такому прояву».

Отже, рідний Борисе, не виявляйте поспіху, але яро пам'ятайте про пристрасну радість стати медіатором. Медіум знаходиться під багатьма впливами і може помилятися, але медіатор, при відкритті кундаліні і вищих центрів, не може помилятися. Перечитайте параграфи про кундаліні в книзі «Агні Йога». «У Бориса може відбутися   швидке відкриття кундаліні і проявиться бачення і ясночуття деяких Повідомлень Моїх вже Вищим центром мокротної залози».

Отже, рідні й улюблені, кріпіться, радість попереду. Вказані віхи проносяться перед нами, і наближається час всяких просувань. Але найважливіше – це знати, що краща країна буде переможною зі своїми союзниками.

На початок сторінки

10 лютого 1954 р.

Перш за все повідомляю Вам мою радість – я повинна переслати Вам, любі, малий Дар від Великого Владики... І ось ми вишукуємо спосіб, щоб якнайскоріше виконати Бажання Владики.

Ніночка правильно вирішила, що монада живе в серці. Монада – носій нашої свідомості, і, звичайно, фортеця її знаходиться в серці. Свідомість живиться відчуттям, або серцем, і саме відчуття надає зміст всьому оточуючому. Без сердечного вогню всі наші пізнання – пустоцвіт і осуджені на крах. Для життя дійсне тільки те, що пережите почуттями серця.

Так, рідна моя Ніночка, ми зустрічалися, і не раз, в дуже далекі часи в нашій улюбленій Індії. І моя Ніночка, моя маленька любима сестра після моєї смерті зайняла місце матері моїх дітей і стала прекрасною дружиною моєму Чоловікові –   Махараджі в одній із південних областей Індії. Можливо, Ви здогадуєтеся, Хто був цим Махараджею.

Любов – єдине почуття, яке не вмирає, але живе і росте вічно, адже тільки Любов'ю тримається наш Всесвіт. Примітивна свідомість і любов явлені в основному законі Космічного Тяжіння.

24 лютого 1954 р.

Зараз ми вишукуємо шляхи, як переслати Вам дар Великого Владики. Можливо, доведеться послати   двома або трьома посилками. Прийміть його як доказ турботи про Вас і не тривожтеся ні про що, але спокійно переживіть цей час. Також Порада Ніночці – мати служницю-помічницю. Бо Ніночка не повинна дуже багато працювати фізично.

13 квітня 1954 р.

Серцем обіймаю Вас і повторюю – «Я люблю Вас, мої рідні!»   Хай буде Вам світло. Нічим не турбуйтеся. Все налагодиться краще, ніж ми можемо чекати. Все налагодиться несподівано. Отже, в повній довірі до Руки Ведучої спокійно переживіть цей час.

Всім серцем з Вами.

29 квітня 1954 р.

Йогічні процеси болісні, але без них не може бути істинного досягнення. Тому хай моя Ніночка не страшиться нездужань, бо страх може присікти Благі Доторки. Істинно, не можна нарікати на явища Йогічні, бо ярі можуть припинитися зовсім. Так, Сказано, що Ніночка зовсім здорова, але, доки вона явлена на відкритті сонячного сплетіння, доти повинна зберігати обережність у всіх фізичних діях. Співпраця зі страхом затримує просування.

На початок сторінки

29 червня 1954 р.

Не слухайте наклепів і суджень обивательських, породжених непоінформованістю і звичайним страхом. Косність мислення людей буває вражаючою!

Сумно бачити, як поверхнево люди розуміють Учення Життя і те Перевлаштування, про яке так часто наголошується в наших книгах. Ніхто не задумався, в чому ж полягатиме Перевлаштування? І чи не потрібно самим підготуватися до прийняття нового будівництва?

Люблю вислів Гете: «Суха будь-яка теорія, друже мій, але вічно зелене Древо життя».   Тільки такий сонценосець, яким був Гете, міг утвердити вічну юність, вічне безсмертя Життя.

Отже, живіть дружно, знаходьте точки дотику і угоди, але не роз'єднання.

12 серпня 1954 р.

Останні листи Бориса мене не зовсім радували, він зрозуміє чому. І було Сказано: «Також Мені хочеться, щоб Борис виявив більше зосередженості над своїм удосконаленням. Він повинен пам'ятати, що ступінь Архата має бути зароблена. Треба напружено працювати над своїми недоліками, які кожен знає в тайнику свого серця.

Також і Моя Пташка має свій недолік – сумнів в своїх силах, який потрібно також приборкати і яро не лякатися певних нездужань».

Отож, рідні, живіть дружно і спокійно, зрушення не за горами, але все таки треба виявити належне терпіння. Адже всі ми прагнемо до призначеного, та знаємо, що шляхи і терміни в Руці Владики. Лише Він знає кращий час для всього.

Спасибі моїй Ніночці за посилку її Записів. Ніночка так мені близька своєю любов'ю чистою і ніжною, і такою проникливою. Зберігайте, рідна, цей Божественний Дар. Люблю і Бориса за його любов до людей і бажання їм допомогти. Без цієї любові просунутися неможливо. Коли пошта налагодиться, перешліть мені знімки свої, але найвдаліші. Також що-небудь із рукописів своїх і Бориса. Мені так близьке все, що стосується Вищого Спілкування.

На початок сторінки

28 грудня 1954 р.

Рідні і улюблені мої Ніночка і Борис, одержавши Ваші листи від 15 і 16.XI, раділа дуже і настільки була зворушена змістом їхнім, що захотіла негайно ж відповісти Вам із тією любов'ю і ніжністю, якими виповнюється моє серце, коли я чую і думаю про Вас, мої Рідні.

Всі переживання і прояви моєї Пташки такі характерні для проходження нею ступеня прекрасної «Бхакті». Так, Пташка допомагає багато і поступово отримуватиме й інші докази своєї роботи у Світі Надземному.

Рідний мій Борисе, відкиньте всі сумніви. Пам'ятайте, що, доки Ви пов'язані любов'ю і відданістю до Великого Образу, ніхто й ніщо не може порушити цей зв'язок. Звичайно, розумію серцем, як Вам хочеться чути підтвердження про цей зв'язок, і з радістю, триразово, підтверджую, що Ви передаєте мені те, що виходить із Вищого Джерела.

Звичайно, сумнів породжується через невпевненість у своїй здатності сприйняття, але це не страшно, бо деякий сумнів утримає від іншої крайності – зайвої зарозумілості, яка непомітно може почати утверджуватися.

Отож, не потерпайте від деякого сумніву в себе, у свої сили, але докладіть всю довіру до Владики і прагніть лише виконати покладену на Вас місію – станьте свідком проявів Великого Владики. Дуже хотіла б мати ще рядки Висловів, явлених Вам. Бережіть ці перлини і не дивуйтеся, що почуте і народжуване у Вашому мозку близьке отримуваному Ученню, адже як інакше засвоїти те, що дається?

Прошу Вас, рідні, не лякатися деяким дивним явищам у Вашому організмі. Ви під найретельнішим Спостереженням, і ніякої небезпеки не може бути. Таж не може потоншення і гартування нервової системи відбуватися без болів, напруження і тривалої підготовки. Багато років проходять в перевлаштуванні організму, і тривалість процесу залежить не тільки від природи суб'єкта, але і від космічних умов і того ступеня прилучення до Владики, яка потрібна для досягнення. Кожен має право на зароблене ним досягнення, і від нього самого залежить можливість прискорення і подальшого просування, навіть вище від належної йому на початку ступені.

Рідні, треба закінчувати, мене чекають. Юрій шле самий сердечний привіт. Він заглиблений у нову роботу по історії Сходу.

Другий син також дуже успішний в своїх справах і чудово розширює своє знання. Він у мене – Махатма. Рідкісне серце і прекрасний дух.

На початок сторінки

[1954]

Рідні мої Ніночка і Борис, вірю, що наша зустріч не за горами. Ви мені потрібні, рідні. Кому зможу довірити прекрасні сторінки і нові знання про Центри?

Рідні мої, я люблю Вас і думаю постійно про Ваші випробування, які свідчать про силу духу Вашого.

[3 лютого 1955 р.]

Явіть повну довіру в мудрість великого Водійства. Ви не залишені, Промінь з Вами. Борис повинен вірити в свої сили і писати, не сумніваючись, – сумнів затримує розвиток дару. Посилатиму короткі замітки. Якщо буде що-небудь Сказано – негайно повідомлю. Поки що зберігайтеспокій і не втрачайте терпіння.

Я люблю Вас і думаю про Вас. Ніночка може відчути мою ласку.

14 березня 1955 р.

Не нарікайте, що терміни не оповіщаються заздалегідь. Сокровенні строки охороняються, інакше половина можливостей і більше була б упущена і багато результатів спотворено. Вдумайтеся, як небезпечно знати термін подій свідомостям, які не визріли до розуміння термінів Світових.

Особливо вглибтеся у розуміння відкритих центрів і проявіть до них всю бережність. В Ученні багато сказано про цей стан.

Я люблю Вас, я люблю Вас. Серцем з Вами.

29 квітня 1955 р.

Посилаю Вам всю ніжність мого серця. Як тільки полегшає, напишу. Живіть спокійно, нічого не бійтеся. Нічого Вам, рідні, не загрожує, і про все будете попереджені. Порада прийде вчасно.

Любов і повна Довіра хай живуть в серці. Якби Ви могли усвідомити всю невичерпну Турботу і Доброту і Ніжність, які оточують Вас, рідні, яка б радість виповнила Ваші серця!

Я люблю Вас, я люблю Вас. Всім серцем.

Листи, Том IX (1951-1955 рр.)
М., Міжнародний Центр Реріхів, 2009.

Примітки:
^* Тут: Ольга Кулинич (в заміжжі – Коренева). ^{Назад до тексту}

На початок сторінки

Переклад: Н.Л.
Опубліковано: 17.03.2013
Останнє оновлення: 17.03.2013